Пятница, 14.12.2018, 14:14Вiтаю Вас Гость | RSS
ПТУ-26 м.Кременчук
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 746

Новини


Головна » Новини » Виховна робота

Д Е Н Ь М І С Т А
13.10.2010, 20:20

Д Е Н Ь М І С Т А

Тема: «Мій Кременчук – найкраще місто на Землі».
Мета:
 Ознайомити учнів з історією Кременчука; переглянути сторінки боротьби міста проти німецької навали під час Великої Вітчизняної війни.
 Розширити знання учнів про історичні події визволення Кременчука.
 Формувати патріотичні почуття, гордість за старше покоління.
 Вшановувати пам'ять про тих, хто загинув у полум'ї війни.
 Виховувати в учнів повагу до героїзму, відваги і стійкості співвітчизників, воїнів-визволителів Кременчука; до матерів, сини яких загинули; почуття любові до рідного краю, використовуючи поезії місцевих авторів; бажання робити усе можливе для процвітання міста, в якому живеш.
Обладнання: музична апаратура.

Хід заходу:
(Фанфари на вихід ведучих)
1 ведучий:
Добрий день, шановні викладачі, майстри виробничого навчання!
2 ведучий:
Добрий день, дорогі учні та гості нашого свята!
Щорічно, 29 вересня, ми святкуємо день визволення міста Кременчук від фашистської окупації. Відтоді цю дату місто щорічно відзначає, як найголовніше своє свято - День міста.
1 ведучий:
Оскільки наше місто було засноване у 1571 році, то сьогодні ми відзначаємо 439-ту річницю нашого міста. Але давайте спочатку повернемося в той далекий 1571-й рік.
(чарівний звук)
2 ведучий:
Між крем'яних кряжів прозорі й давні
Дніпровські води котяться здаля,
А навкруги - степи, ліси і плавні,
Слов'янська щедра матінка - земля.
1 ведучий:
Край, де в гаях - пташки й зелений шум.
Край хліба, меду, праці й гордих дум,
Царі степів тут вільно паслись лосі,
Трощили нетрі дикі кабани,
Весною трави стигли срібноросі
І спочивали гуси восени;
Від спеки лис ховався в лопухи
І по ногах свистіли ховрахи.
2 ведучий:
Так народилось місто Кременчук -
Миле дитя народу мужніх рук.
1 ведучий:
Ішли роки, пливли десятиліття,
Із немовляти виріс богатир,
Що брав щита й меча для лихоліття,
В погожі ж дні дзвенів під стук сокир.
І падав ліс на березі Дніпра
Під кораблі Великого Петра.
2 ведучий:
Робили тут махорку, мило, кахель та свічки.
Отут Суворов гоїв свіжі рани,
Тут на світанку в ранішні тумани
Летів Шевченко думою у вись.
Не раз засланцю Пушкіну Дніпро
Об валуни вигострював перо.
1 ведучий:
Кипів Славута веслами у пісні,
Котилась долі слава вмілих рук,
В разок славетних міст на Україні
Внизався густо людний Кременчук.

(пісня «Мій Кременчук»)
2 ведучий:
А на кордоні - воїн юних літ,
Мов кременчуцький тесаний граніт.
Земля й вода пішли навпереріст,
І ополчення вдарило покарно,
І не даремно плавився граніт.
І не водою - кров'ю з берегів
Хлюпнув Славута в пики ворогів.
Орда убивць пожежно і хрестато
Шипами звірства, шибениць і мук,
Як град у сад, як смерть в родинне свято,
Ввірвалась нагло в місто Кременчук.
1 ведучий:
Шановні гості, учні. А чи потрібно сьогодні згадувати про війну? Я думаю, що так. До тих пір, поки людство спроможне буде сказати: "Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!"
2 ведучий:
Потвори чорні вдерлися з імли
І землю густо кров'ю залили,
Кати гестапо шастали ночами,
Несли напругу, гвалт і шум у дім.
Вели людей на страту тисячами.
Було тих тисяч - дев'яносто сім.

(Лунає мелодія тужливої пісні)

На час покрилась тьмою ночі
Свята омріяна земля,
І чобіт варвара толоче
Твої сади, твої поля.
Учень 1
Над тілом обгорілої дитини
Схилилась мати:
"Люлі,синку, спати..."
Розмотувала бережно ряднину
І знову починала повивать.
А скрізь - страшні сліди бандита.
І діти, спалені малі,
І матір юную убито,
І батько висить на гіллі.
(Мелодія обривається)
Учень 2
Нехай же вам, нащадки, звірство це
Ударить гнівом кожному в лице.
Учень 3
І для святої помсти на зорі
Підпілля стало з ворогом на прі.
Горів пісок і корчилися танки.
Зчорніли хвилі синього Дніпра.
Червоним димом сходили світанки,
Зрослася з небом Деївська гора.
Тут не один зробив усе, що міг,
І не вернувсь на батьківський поріг.
Тут Костя Омельяненко край схилу
Зустрів свинець за синь Дніпра-ріки:
Прикривши амбразуру вогнерилу,
З Матросовим зріднився на віки.
Учень 4
Будемо гарно вчитися, щоб бути гідними тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення.
Учень 5
Іще були попереду походи,
Були бої, Варшава і Берлін.
І над землею - райдуга свободи,
І ниций кат, приречений на тлін.
І на руїнах свастики - солдат,
І невгасимий часом біль утрат.
О Кременчук! У водах синьозорих
Ти красувався вродою колись.
Тепер - руїна, згар і чорний порох
З воланням помсти в серці запеклись.

1 ведучий
Люди Землі! Убийте війну, прокляніть війну, люди землі, мрію пронесіть через роки і життям наповніть, але про тих, хто уже не прийде ніколи, пам'ятайте! Заради життя на світі, заради воїнів, що загинули тоді. Усі вони любили життя, любили своїх батьків, своє місто. Були вірними друзями, жили щасливо і мріяли про майбутнє.

(пісня «Любимый город)

Учень 5
...З тих пір минуло понад шість десятків літ.
Благословен труда краплистий піт!
Там, де Дніпро, упавши на турбіни
Між островами круто крутить крюк,
Напружив сили гордість України –
Індустріальний велет - Кременчук.
Учень 4
Оселя праці, спорту, доброти,
Наук, мистецтв, крилатої мети.
Немов сім'я бджолина медоносна,
Кременчужани славляться в труді
За широчінь околу, в дальні сосни
Мікрорайони вийшли молоді.
Вагони наші гулко вдень і вніч
Вітрам Вітчизни котяться навстріч.
Могутні наші КрАЗи гатять греблі.
Тепер уже відомі наші меблі
І до смаку цукерки ласуну.
У всіх кінцях машини шляхові
Кладуть дороги й вулиці нові.
Учень 3
Ми даємо країні агрегати
Для виробництва шин.
Учень 2
Квартирні блоки, шпали, трикотаж,
Бензин, литво, колеса і граніт.
Учень 1
А в ПТУ майстри й викладачі
Готують юнь до праці і життя.
Ведучий 1
ЯКІ Ж у нас всі щиросердні люди!
Усі скарби душевної снаги!
Ведучий 2
Тож приїздіть у гості звідусюди
На кременчуцькі теплі береги!
Ведучий 1
Цвіти ж у завтра
Щедрістю людською,
Будуй, співай, навчайся і твори,
Хай майорять у небі над тобою
Жовто-блакитні наші прапори.
Ведучий 2
І нам залишається лише побажати всім вам
Успіхів, здоров’я і сили
Родинного благополуччя і віри
Нехай наше місто зростає
І рідну державу нашу Україну прославляє.
(пісня Україна)

Учениця розповідає вірш
Кременчук, наш Кременчук!
Край, де ми народились,
Де ростем і живемо,
Батьківщиною ніжно
І з любов'ю зовемо.
Кременчук, наш Кременчук!
Ти - Вітчизна наша.
Різні в світі є міста,
Але ти - найкраще.
Рідне місто наше, заквітчане
Пелюстками троянд і канн.
І від цвіту цього щось ніжне
Є в характері кременчужан.
Цілий світ ми об'їхали КрАЗами.
Дормашини в нас є і вуглець.
Нам ти силу даєш, коли разом ми
У єдиному ритмі сердець.
Рідне місто, ти славне вагонами,
Все знайоме тут, що не візьми,
Ти багате руками невтомними,
Роботящими славне людьми.
Учень розповідає вірш "Місто моє золотаве."
Я в тебе навік закохався,
В обіймах живу твоїх рук,
Місто моє золотаве,
Місто моє, Кременчук.
Хвиля дніпровська, як муза,
Мелодії містові шле,
Кременчук, я тобою горджуся,
Місто моє дороге.
Скільки разів ти вставало
Після вогню і боїв,
Дихало знову й буяло,
В серці жило моїм.
Стоїш над Дніпром величаво,
Тобі вклоняюся я!
Місто козацької слави –
Гордість, надія моя!

(Пісня «С Днём рождения город»)

Ведучий 2.
Тож у вересневий день врочистий
Відзначаєм свято міста
Кременчук ми всі вітаєм
І добробуту бажаєм.
Ведучий 1.
Нашим гостям, і всім присутнім бажаємо здоров*я. щастя, душевного спокою, злагоди у великому домі. Який зветься Кременчук.
(група U – Мій Кременчук)
.

Категорiя: Виховна робота | Додав: Admin
Переглядів: 2553 | Коментарi: 2
Усього коментарiв: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма Входу
Пошук
Реквізити
    Наша адреса: м. Кременчук вул. Чкалова, 4

    тел. 747113

    e-mail: PTU-26@bk.ru

Статистика