|
|
Новини
День міста
|
| 13.04.2012, 09:57 |
Д Е Н Ь М І С Т А
Тема: «Мій Кременчук – найкраще місто на Землі».
Мета:
Ознайомити учнів з історією Кременчука; переглянути сторінки боротьби міста проти німецької навали під час Великої Вітчизняної війни.
Розширити знання учнів про історичні події визволення Кременчука.
Формувати патріотичні почуття, гордість за старше покоління.
Вшановувати пам'ять про тих, хто загинув у полум'ї війни.
Виховувати в учнів повагу до героїзму, відваги і стійкості співвітчизників, воїнів-визволителів Кременчука; до матерів, сини яких загинули; почуття любові до рідного краю, використовуючи поезії місцевих авторів; бажання робити усе можливе для процвітання міста, в якому живеш.
Обладнання: музична апаратура.
Хід заходу:
(Фанфари на вихід ведучих)
Учень 1.
Де зелені хмари яворів
Зупинили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав.
Учень 2.
Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де найкраще місце на землі?
Учень 3.
Сонце усміхнулося здаля:
- Правда, все я бачу з висоти,
Всі народи рівні, а земля
Там найкраща, де вродився ти!
Ведучий :
Сьогодні для всіх Кременчужан та гостей нашого міста – велике і світле свято – 440-ва річниця заснування Кременчука. Це дуже радісна та урочиста дата. Тому що місто наше рік від року зростає і квітне, і допомагаємо йому у цьому ми, шановні мешканці…
Ведуча:
- Стривай! У мене виникло питання – а чому жителі Кременчука називаються кременчужанами, а не кременчутцями, адже за старовинною легендою, у ті часи, коли повз наше місто ще пропливали торгівельні човни, стерновий, попереджуючи про наближення гранітних порогів, застерігав: «Кремінь чуть!» - звідси і пішла назва нашого міста, тому ми повинні називатися «кременчутці», а не «кременчужани».
-
Ведучий:
- А у мене є інша версія про походження назви нашого міста: колись, на території майбутнього Кременчука, господарювали татари. Вчені припускають, що саме вони, щоб охороняти переправу через Дніпро збудували невеличку фортецю, яка у них називалась «кременчик», ось звідси і пішла назва нашого міста. А в тім, як би то не було, але наше місто було засноване, і датували його заснування, приблизно 1571 роком.
Учень 1.
В моїм краю, легенди не шукайте,
Човни кладуть узори на Дніпрі…
«Кремен» з тих пір легендами багатий,
Одвічні зорі – свідками вгорі.
Учень 2.
Біля Дніпра замріялись тополі,
Вода об камінь силу розбива,
А береги колишуться поволі…
Історія у слові ожива.
Учень 3.
Де Борисфен свій берег омивав –
Гойдалися прив’язані човни,
Тут місяць, наче либідь, пропливав
Над вікоповним часом давнини.
Учень 4.
Шлях голубий на «чаєчках» долавши,
Старий козак гукав: «Тут Кремінь, чув!»
З тих пір утвердилось назавжди
Ім’я моєму місту – Кременчук!
Ведуча:
- Місто наше молоде, безперечно, таке ж молоде як і наша Україна! З піснею «Україна молода» виступає учениця 19-ої групи Карачова Світлана.
_____________________________________________________________________
Ведучий.
Продовжуємо подорожувати сторінками історії нашого рідного міста.
Ведуча.
Відкриваєм сторінки XVI- XVIІI сторіччя. Цей період кременчуцької історії з повним правом можна назвати козацьким.
Ведучий.
В останні десятиріччя XVII століття на початку XVIII місто відбудовується, виникає низка нових поселень навколо нього. Велике значення для розвитку міста мала переправа, яка пролягала на одному із важливіших шляхів, що з'єднували російську Україну з польською. Цей час ознаменувався зародженням у місті промисловості.
Ведуча.
В Кременчуці засновується ливарний, збройовий заводи, кораблебудівна верф, засновані селітровий завод, панчішна та шкіряна фабрики. Розвивається торгівля, роль чумацького промислу зростає настільки, що Крюків стає своєрідною «чумацькою столицею». Місто входить до всеросійського ринку.
Ведучий.
- Завдяки вигідному географічному положенню, розвитку торгівлі Кременчук протягом першої половини ХІХ сторіччя перетворюється в найбільше промислове місто Полтавської губернії. Провідна роль у промисловому виробництві належить переробним галузям. Діють пивоварні, медоварні, канатні заводи, млини, винокурні, розвивається суконна промисловість, деревообробна, тютюново-махоркова. З’являються нові підприємства: вагонні майстерні, механічний завод.
Ведуча.
- Все змінилося в житті міста 22 червня 1941 року з початком Великої Вітчизняної війни. 9 вересня 1941 року нацисти захопили місто. На території Кременчука було створено мережу концтаборів, де за два роки окупації було розстріляно і замордовано понад 97 тисяч людей. На місці одного з колишнього табору тепер споруджено меморіал «Вічно Живим». Близько 10 тисяч кременчужан вивезені на каторжні роботи до Німеччини.
Ведучий.
- 29 вересня 1943 року, після триденних запеклих боїв, місто було звільнене від нацистів. Але визволителі побачили лише попелище, житловий фонд міста було зруйновано майже на 95 %, фашисти знищили 93 промислові підприємства, усі культурно-просвітницькі та навчальні заклади, залізницю, електростанцію, міст через Дніпро. Загальна сума збитків складала понад 1 млрд. крб. До Книги Пам'яті України занесені імена 6210 кременчужан.
Ведуча.
- Той, кому пощастило повернутися з запеклої боротьби до свого рідного міста, продовжив свій славетний подвиг на розбудові нашого Кременчука.
Ведучий.
- Звісно, ми завдячуємо своїм квітучим Кременчукам славетним людям, завдяки їх праці ми гордимося своєю домівкою, і своїм містом. Тож ще один музичний подарунок-вітання прозвучить у виконанні учня 24-ої групи Лєбедєва Михайла.
___________________________________________________________
Ведуча:
- Ну, ось ми уже догортали сторінки історії нашого міста до післявоєнної перебудови.
Учень 1
Стоять заквітчані садами
Твої будинки та заводи
Продутий шквальними вітрами
Несе Дніпро до моря воду –
Ріка великого народу,
Ріка твого й мого буття –
Тече, і не шукає броду
Через твоє й моє життя.
Учень 2
Ти виріс на краю держави,
Яку заклав, ще Святослав.
Для щастя, для добра, для слави,
Ти всі негоди подолав.
Не раз дивилась смерть у вічі,
Конав від злих чужинських рук,
І пращур твій козак із Січі
Тобі ім’я дав – Кременчук.
Учень 3
Ти бачив радість і руїни,
І дні складалися в роки,
Ішли на смерть за Україну
Твої сини, твої полки.
Гнув в три погибелі чужинець
Саджав тебе на палю лях,
І гнав твоїх дочок ординець
Через курний чумацький шлях.
Учень 4
Пожежі, повені і голод –
Ти виніс всім наперекір:
ГУЛАГУ лють, сибірський холод,
Не зжер тебе фашистський звір.
Там на горбах – піщані дюни,
Там «Нафтохім», там «КрАЗу» гук,
Лети, як чайка, вічно юний,
Мій сивочолий Кременчук.
Учень 1
Ти звівся з попелу, з руїни,
Пройшов крізь лють пекельних мук
Чудове місто України
Моя любов, мій Кременчук.
Ведучий.
- І ще один музичний подарунок для всіх Кременчужан та гостей нашого міста прозвучить у виконанні учениці 24-ої групи Аверкіної Тетяни. Привітаймо її оплесками!!!!
Ведуча.
З Днем народження, місто моє!
Наддніпрянський замріяний краю!
Кременчук – і'мя славне твоє.
Я тебе щиросердо вітаю.
Ще зовсім мало років тобі,
Любий друже, славетний юначе.
Очі неба твої голубі
Посміхаються хай і не плачуть.
Ведучий.
- Шановні друзі! Маємо надію, що наша сьогоднішня зустріч була для вас приємною, дала вам багато цікавого і нового.
Ведуча.
Нехай святкові дати прийдуть у ваші оселі з миром, злагодою і добром. Бажаємо вам міцного здоров'я, творчої наснаги, достатку в кожній родині. Дякуємо вам за спілкування і сподіваємось на нові зустрічі.
Ведучий.
Всього найкращого вам!
(пісня «наш Кременчук»)
|
| Категорiя: Виховна робота | Додав: PTU26
|
| Переглядів: 2622
|
|
| Реквізити |
Наша адреса:
м. Кременчук
вул. Чкалова, 4
тел. 747113
e-mail: PTU-26@bk.ru
|
| Статистика |
 |
|
