Історія училища
За рішенням місцевої ради в 1922 році для підготовки кваліфікованих робітників і трудової зайнятості підлітків відділом праці була створена в місті комісія, якій було доручено відібрати підлітків та направляти їх на заняття в 1-шу Кременчуцьку професійно-технічну школу механічного фаху. Ці учні повинні були здобути професію і піти працюва¬ти на підприємства міста. Навчання проходило індивідуально, кожен учень на виробничому навчанні закріплювався за окремим майстром своєї справи на підприємстві. Потрібність в працівниках зростала . В 1926р при заводі шляхових машин було організовано школу фабрично-заводського учнівства. В школі було відкрито 4 групи, чисельність яких склала 100 чоловік. Діти навчалися за фахом : слюсарі, верстатники, ковалі та ливарники. Термін навчання був 2 роки. За період існування ФЗУ було підготовлено 700 кваліфікованих працівників.
У зв’язку з розвитком промисловості , нашій країні стали потрібні робітники високої кваліфікації, і в 1940 році за наказом Верховної ради СРСР від 2 жовтня 1940р. було створено Державні трудові резерви, а наше ФЗУ реорганізовано в РУ-2. Відкрито такі нові професії, як слюсар промислового обладнання, модельники. Було прийнято на навчання 210 учнів, які були одягнені в форму , для них організоване безкоштовне харчування. У квітні 1941р. за парти сіло навчатися 300 учнів, але почалася війна. У 1941 році училище було евакуйоване з дітьми спочатку в Ворошиловград, а в жовтні в Алчевськ, потім в Магнітогорськ. Всю війну заняття в училищі не припинялись, діти випускали продукцію для фронту. В рідне місто училище прибуло 19 січня 1944р. і продовжувало свою працю по навчанню учнів. У 1944р. на навчання було прийнято 400 учнів за професіями : верстатник, слюсар-ремонтник, слюсар-складальник ,модельник, коваль, ливарник.
Учні разом з викладачами та майстрами приступили до відбудови майстерень та навчального корпусу, надавали посильну допомогу і місту. Протягом 2-х років навчання учні отримали міцні знання і кваліфікацію, по закінченню училища поповнили ряди робітників заводу шляхових машин та інших підприємств міста.
У серпні 1955р. РУ-2 було реорганізовано в ТУ-3. Термін навчання скоротився, бо на навчання стали приймати учнів з середньою освітою. В 1955р. в училищі були відкриті нові професії для потреб не тільки базового підприємства, а й міста. Це слюсарі-теплотехніки, сантехніки та кравці, а з 1959 - кухарі.
В І963р. ТУ-3 реорганізовано в міське
професійно-технічне училище № 5. Було прийнято на навчання 396 учнів з різними термінами навчання. По рішенню міської ради з І965р відкрито нову професію продавець продуктових та промислових товарів з терміном навчання І рік. Протягом існування МПТУ-5 з 1963 по 1978 рік було підготовлено 4200 учнів.
В І978р та наказом по обласному управлінню за № 12 від 2.02.І978р МПТУ-5 реорганізовано в технічне училище №8.
В І984р за наказом по обласному управлінню технічне училище № 8 реореанізоване в середнє професійно-технічне училище № 26.
При училищі було відкрито групи з отриманням середньої освіти, термін навчання збільшився до 3-х років за професіями: кранівник, верстатник, зварник, формувальник.
За 86 років існування училища було підготовлено більше
20 тисяч кваліфікованих робітників виробництва. Кожен другий працівник заводу ВАТ Кредмаш закінчив наше училище, багато з них нагороджені урядовими нагородами.
| 
