9.01.2009 відбулися педагогічні читання
«Інноваційні технології навчання й виховання як засіб розвитку творчої активності учнів»
Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю,
пройматися й надихатися силами,
які пробудилися в ній.
А. Дістервег
Кожен викладач та майстер в\н замислюється над проблемою: яким має бути сучасне аудиторне заняття, як організувати і провести його, щоб отримати максимальну віддачу? Тим часом ще наприкінці 50-х років академік О. Несмєянов висловив думку, яка й дотепер залишається надзвичайно актуальною: «Мені здається, що загальним недоліком нашої загальної й вищої освіти є прагнення дати учневі якомога більший обсяг знань без належної турботи про якість цих знань. Тим часам обсяг цих знань має нульову цінність. Головне значення і в житті, і в науці має вміння застосовувати свої знання. Ми ж переважно дбаємо про обсяг знань, а не про вміння їх застосовувати. Будь-яку освіту слід розглядати не як певний науко-накопичувач, що дає змогу збирати знання, а як тренування мозку».
У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI ст. читаємо, що пріоритетним напрямом у розвитку освіти є підготовка людей високої освіченості, кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження наукоємних та інформаційних технологій. У зв'язку із зміною соціальних вимог відбувається переосмислення ролі викладача та майстра в/н в процесі модернізації системи освіти, підвищуються вимоги до нього.
Перехід до нових стандартів об'єктивно зумовлює переведення освітнього процесу на технологічний рівень. При цьому можна і слід використовувати особистісно зорієнтовані інноваційні педагогічні технології. Ефективність їх використання значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Тому мають змінитися пріоритети в діяльності викладача та майстра в/н. Від пояснювально-ілюстративного методу трансляції готового навчального змісту, від просвітительства учнів учитель мусить перейти до нових особистісно зорієнтованих методів, у яких посилено творчо-діяльнісний компонент. Це зумовлює появу освітніх інновацій, покликаних істотно змінити освітній процес.
Поняття «інновація» в перекладі з грецької означає «оновлення», «новизна», «зміна», з'явилося вперше в зарубіжних дослідженнях ХІХ ст., в техніці. В Україні на початку 90-х років XX ст. взято курс на розвиток інновацій.
Інновація в освіті - це:
• результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем;
• процес оновлення чи вдосконалення теорії й практики освіти, який оптимізує досягнення її мети.
У масовій педагогічній практиці нові педагогічні технології застосовують обмежено. Причини цього такі:
1) часто ту чи іншу авторську педагогічну технологію і вчені, і практики подають описово, без чіткого пояснення всіх етапів і взаємозв'язків, що ускладнює її застосування для викладача та майстра в\н;
2) у викладача та майстра в/н досі існує психологічний бар'єр до всього нового, інноваційного;
3) недостатня, поверхова обізнаність викладачів та майстрів в/н з новими педагогічними технологіями і, зокрема, з їх різноманітністю;
4) невміння викладачів та майстрів в/н проектувати стою діяльність;
5) запровадження нової для викладача та майстра в/н технології навчання потребує, особливо на рівні проектування, додаткового часу для підготовки.
Нині існує безліч педагогічних технологій.
Теми доповідей:
Нестандартні уроки – Хоміна О.Г. , майстер в/н
Технології організації групової навчальної діяльності Яресько Л.Г. , майстер в/н
Проектна технологія – Фідря Б.Р. , майстер в/н
Комп’ютерно-інформаційна технологія–Даньшин О.Л. , викладач
Розвиток професійного інтересу учнів на уроках спец технології - Кобцева Н.В. , викладач
Практичне застосування знань, набутих на уроках правознавства – Кицюк Н.В. , викладач
Інтерактивні технології – Лисенко К.Т. , майстер в/н
Інформація про новинки методичної літератури Копичко Т.М. , бібліотекар
