Мета : Ознайомити учнів з досягненнями українських учених в зварювальному виробництві. Виховувати в учнях інтерес, повагу та любов до обраної професії .
Викладач :
Добрий день!
Сьогодні я хочу провести разом з вами позаурочний захід , якій дасть вам можливість усвідомити важливість обраної вами професії. Я хочу щоб ви зрозуміли і наповнили свої серця гордістю за обраний вами шлях.
Рік назад коли кожен з вас став перед вибором : куди іти далі , який шлях , яку професію обрати , то я вважаю . що не всі свідомо обрали свій шлях.
Всі знали що є така професія – зварник , але що це за професія , яка її історія, які можливості дає ця професія , це розуміли далеко не всі.
Важко переоцінити таку професію як зварник , сфери її застосування дуже широкі , недарма у своєму вірші при професію Роман Цепенев писав :
Волну встречают грудью корабли,
Гудят мосты под ветрами натружено,
Уходят в космос спутники Земли…
И всюду, сварщик, есть твой труд!
Заслуженно
Гордишься ты профессией своей
И, если надо, не считаясь с отдыхом,
Творишь ты мир и счастье для людей
Горячим сердцем, сварки жарким сполохом»
Технічний прогрес поширив застосування зварювання , і може здаватися що зварювання є професією яка виникла не дуже давно.
Назва нашого заходу « Від Гефеста до Патона ».
Про кого йде мова ?
І я хочу прочитати вам таки рядки :
…от наковальни великан закоптелый поднялся
Снял с горна мехи и снаряды, какими работал,
Собрал все и вложил в красивый ларец среброковный;
Губкою влажною вытер лицо и могучие руки,
(Гомер. Илиада. Песнь XVIII. 410 - 417)
Живучи серед богів , Гефест не забуває своєї улюбленої справи .Збудував він собі чудову кузню в печері гори на острові Лемнос Ни хто з богів не міг зрівнятися з Гефестом у любові до праці. З ранку до вечора чорний від пилу працював він у кузні. Які чудові речи робив він ! Кубки, прикраси з золота та срібла , триножники, які самі розвозили богам напої та страви на колесах . Для себе він виковал із золота двох прекрасних дівчат , які прислужували йому.
Для богів та героїв Гефест кував зброю . Так, для Зевса він зробив щит, Якій наводив жах на ворогив Зевса .
Гефест обтяг цей щит шкірою кози Амалтей, що вигодувала Зевса, а з лицьової сторони для лякання прикріпив голову медузи Горгоны зі зміями замість волосья, чий погляд обертав все живе в камінь. Для Диониса Гефест отковал тирс-жезл, повитий плющем, виноградними листами, увінчаний кедровою шишкою, а для бога сонця Гелиоса - золоту колісницю, на якій він щоранку виїжджав зі сходу й увечері опускався в Океан на заході. Один раз у кузню до Гефесту прийшла богиня Фетида вся в сльозах і початку розповідати про горе сина Ахілла, у якого троянці вбили кращого друга. Вона просила викувати для Ахілла зброю, щоб він міг помститися своїм ворогам.
Практично у всіх народів є легенда про коваля, про людину яка
працюючи з вогнем творила чудеса . Є , якщо згадаєте такий і герой в України , коваль Вакула з Гоголівської „ Ночі перед різдвом ” .
Чому я зараз почала з професії коваль , ми з вами – зварники ? Тому що ковальство відноситься до самого давнього виду зварювання термо- механічного.
А давайте згадаємо ,які що види зварювання ми знаємо ?
А зараз згадаємо хто такий Патон ?
Народився Борис Євгенович Патон у сім'ї відомого інженера будівника мостів Патона Євгена Оскоровича 27 листопада 1918 року в м. Києві . У 1941 році закінчив Київський індустріальний інститут (тепер Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"). У 1941-1942 роках за направленням вузу працював інженером електротехнічної лабораторії заводу "Красное Сормово" в м. Горькому (тепер Нижній Новгород). З 1942 р. його діяльність пов'язана з академічним Інститутом електрозварювання, що був евакуйований з Києва в Нижній Тагіл. Тут він взяв активну участь у розробці та впровадженні в екстремальних умовах військового часу легендарної технологічної іновації — автоматичного зварювання броні танка Т-34 — найкращого середнього танка Другої світової війни. Після повернення Інституту в м. Київ Борис Євгенович у 1945 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему "Аналіз роботи зварних головок та способів їх живлення при зварюванні під флюсом", а в 1952 р. — докторську дисертацію на тему "Дослідження умов стійкості горіння зварювальної дуги та її регулювання". З 1953 р. він очолює Інститут електрозварювання, що виріс у потужний науково-технічний комплекс, до структури якого входять науково-дослідний інститут, конструкторсько-технологічні й експериментальні підрозділи, три дослідні заводи, а також інноваційні організації, науково-інженерні й атестаційний центри.
Немає жодної галузі машинобудування, приладобудування й будівництва, якій не застосовувалось зварювання й різання металів.
Зварювання в багатьох випадках замінило такі трудомісткі процеси виготовлення конструкцій, як клепка й лиття, з'єднання на різьбленні й куванням. Сучасний стан зварювального виробництва Україні характеризується наявністю значних потужностей з випуску зварних конструкцій, зварювальних матеріалів.
Велике значення получило зварювання у третьому тисячолітті Зварювання є одним із провідних технологічних процесів. Більше половини світового споживання прокату йде на зварювальні конструкції. Тому велике значення получило автоматичне і н/автоматичне зварювання. Автоматичне і н/автоматичне зварювання дозволяє поліпшити умови праці збільшити обсяг виробництва.
Великий вклад у науку зварювання внесла наша держава України , київська академія ім.. Євгена Борисовича Патона.
( презентація росповідь про патона)
Інститут, що «виріс» ще 1934 року з електрозварювальної лабораторії кафедри інженерних споруд Всеукраїнської академії наук, практично всі роки лідирує в галузі електрозварювання. Сьогодні — це гордість країни, потужний науково-технічний комплекс зі своїм дослідницьким конструкторсько-технологічним бюро, експериментальним виробництвом, трьома дослідницькими заводами і цілим рядом інженерних центрів.
Немає такої галузі виробництва де б не застосовували зварювання як з´єднання матеріалів .
Це і суднобудування . Застосування зварювання у будуванні короблів дало можливість зменшити вагу судна , збільшити його швидкість , та можливість збільшити вагу вантажу.
Літакабудування просто не можливо без застосування зварювання.
З розвитком прогресу сфери застосування зварювання поширилися.
Так з'явилася необхідність застосування зварювання під водою та в космосі.
Учень читає доповідь
Зварювання під водою
Уперше у світовій практиці підводне дугове різання вугільним електродом у лабораторних умовах здійснили в 1887 р. і проф.Д.А. Лачинов. Продовження ці роботи не отримали.
Тільки на початку 30-х рр. ХХ ст. були відновлені роботи із застосування зварювання під водою.. У середині 30-х рр. ручне дугове зварювання під водою була застосована для ряду робіт, наприклад ремонту пароплава «Уссурі» і підйому пароплава «Борис». Однак у ті роки підводне зварювання застосовувалося епізодично.
Тільки в роки війни виникла насущна потреба в підводному зварюванні й різанні при ремонті кораблів, мостів, при аварійних і рятувальних роботах. К.К. Хронів продовжив дослідження й розробку техніки зварювання й різання під водою в спеціальній лабораторії, організованої в березні 1942 р. при Московському електромеханічному інституті інженерів залізничного транспорту. У результаті були створені електродні покриття, що забезпечують стабільне горіння дуги під водою. Результати всебічних досліджень властивостей і з’єднання метала швів, зварених під водою, показали можливість застосування зварювання для ремонту підводних частин корпусів кораблів прямо на плаву.
У післявоєнні роки значно розширилися області застосування й об'єми підводного зварювання. Будівництво морських нафтопромислових гідротехнічних споруджень, підводних трубопроводів різного призначення, ремонт судів на плаву, відновлення шлюзових затворів портових споруджень і інших об'єктів виявилися немислимими без застосування підводного зварювання. Однак забезпечити прочноплотні шви й високу продуктивність праці існуючі тоді способи підводного зварювання не могли. Крім того, для виконання підводного зварювання по «мокрому» методу були потрібні водолази-зварники високої кваліфікації. «Мокрий» метод - процес, що здійснюється без видалення води із зони зварювання. У той же час ручне підводне зварювання мало виняткову маневреність і простотою встаткування, а для її здійснення не були потрібні спеціальні пристосування для видалення води із зони зварювання, що спричинялося низьку вартість робіт. Спроби поліпшити механічні властивості зварених сполук і механізувати процес наприкінці 50-х рр. ХХ століття не увінчалися успіхом .
У ці роки за рубежем розробляється «сухий» спосіб підводного зварювання. Спосіб заснований на застосуванні спеціальних населених камер різної конструкції. Камери можуть бути різного розміру й конструкції:
- більші глибоководні, коли й місце зварювання й зварник ізольовані від водного середовища за рахунок подачі повітря в камеру й відтискування води за її межі;
- - водолазні дзвони, що забезпечують виконання зварювання в «сухому» середовищі, хоча сам зварник перебуває по пояс у воді;
- портативний сухий бокс, що забезпечує «сухе» середовище тільки в зоні зварювання.
Застосування кожного варіанта показало, що зварені шви виходять такої ж якості, як і на суші, але є й істотні недоліки, які не привели до широкого поширення «сухого» підводного зварювання.
Проведені роботи показали, що найбільш перспективним є напівавтоматичне зварювання. Метод досить маневрений та універсальний, а механізована подача дроту дозволяє тривалий час вести процес зварювання без перерв. Оскільки дріт має менший діаметр, чим електрод, і не має покриття, створюються сприятливі умови для спостереження за формуванням зварного шва.
Розробка спеціального устаткування для підводного напівавтоматичного зварювання також зажадала рішення ряду складних завдань, які були успішно завершені створенням напівавтомата для підводного зварювання А1660.
Механізоване підводне зварювання застосовується для будівництва й ремонту металоконструкцій різного призначення. Проводяться роботи з подальшої механізації й автоматизації процесу підводного зварювання. Розробляються автомати, які зможуть здійснювати зварювання під водою з мінімальною участю людини.
Учень читає доповідь
Зварювання в космосі
На початку 60-х рр. минулого століття з ініціативи головного конструктора ракетно-космічних систем академіка С.П. Корольова була поставлена принципово нове завдання - досліджувати можливість виконання зварювання безпосередньо в космосі. Науковим керівником усього комплексу досліджень був академік Б.Е. Патон
При проведенні досліджень передбачалося, що зварювання в космосі буде використовуватися для виконання наступних робіт:
а) ремонт космічних кораблів, орбітальних станцій і різних металоконструкцій, що перебувають у відкритому космосі, на Місяці й інших планетах;
б) складання й монтаж металоконструкцій, що перебувають в орбітальному польоті або розташованих на поверхні Місяця й планет.
Умови в космосі, як відомо, значно відрізняються від земних. Глибокий вакуум, невагомість, перепад температур, випромінювання, електричні й магнітні поля Землі й інших планет впливають на характер фізико-хімічних процесів, що протікають при зварюванні, і на умови роботи зварника. У зв'язку із цим необхідно було розробити техніку й технологію виконання зварювальних робіт, що враховують перераховані вище особливості.
На Землі важко відтворити умови міжпланетного середовища. Тому попередні дослідження виконувалися по етапах, на кожному з яких імітувалися окремі особливості космічного простору (вакуум, невагомість та ін.)
Проведений аналіз показав, що найбільш перспективними для застосування в космосі є електронно-променеве зварювання, зварювання стиснутою дугою низького тиску й електродом, що плавиться, а також контактне точкове зварювання.
Експерименти проводилися в 1965 р. у літаючій лабораторії ТУ-104, що дозволяє короткочасно (до 25-30 с) відтворювати стан невагомості.
Результатом всіх дослідів став універсальний ручний інструмент.
Універсальний ручний інструмент був включений до складу наукової апаратури станції «Салют-7».
25 липня 1984 р. космонавти В. Джанибеков і С. Савицька вийшли у відкритий космос. В. Джанибеков обладнав зварювальний пост і підготував інструмент до роботи. Робоче місце оператора-зварника відповідало всім вимогам техніки безпеки. С.Савицька виконала операції різання, зварювання, пайки й нанесення покриттів. Робота у відкритому космосі тривала третя година (рис. 1.54).
- Фрагмент зварювання в космосі
Результати проведених досліджень на установці «Вулкан» і за допомогою універсального ручного інструмента переконливо показали, що в космосі операції з'єднання металів, різання й нанесення покриттів можуть бути успішно використані для будь-яких ремонтних і монтажних робіт.
В 1986 р. космонавти Л. Кизим і В. Соловйов продовжили експерименти, з'єднуючи елементи великогабаритних фермових конструкцій. Одночасно були розроблені методи, технологія й апаратура для складання й ремонту конструкцій у космосі. Логічним завершенням цих робіт з'явилося створення в ІЕЗ ім.
изначеної для оснащення великих орбітальних станцій типу «Мир-2». «Універсал» має у своїй сполуці чотири електронно-променевих інструменти й ряд допоміжних пристосувань, що дозволяють виконувати в космосі зварювальні роботи широкого діапазону при профілактичному обслуговуванні й ремонті різних космічних апаратів. В 1990-1991 р. комплекс пройшов наземні випробування й одержав високу оцінку.
Всі ми чули про безкровні операції філіпінских лікарів-хілірів, але. вважали це легендою.
Зварювання в медицині ( доповідь)
З 1992 року в експериментальному відділі Інституту хірургії та трансплантології почалися систематичні дослідження перспективної технології, здатної, на випадок удачі, зробити переворот у хірургічній практиці.
Найперші досліди проводилися на тканинах видалених органів. Потім були експерименти на тваринах — кроликах, білих пацюках і свинях. У ході цих операцій відпрацьовувалися методики застосування зварювальної технології на різних органах і тканинах. Тому, коли було получено дозвіл на застосування зварювального обладнання в медичній практиці, хірурги вже були готові до клінічного освоєння методу. На сьогодні в Інституті хірургії та трансплантології професор Михайло Ничитайло виконав уже понад 300 лапароскопічних операцій із застосуванням зварювальної технології.
Напевно, словосполучення «зварювальна технологія в хірургії» у невтаємничених щодо тонкощів методу викликає не найприємніші асоціації. Аби розвіяти можливі сумніви, спробуємо відповісти на запитання, що ж таке зварювання (з’єднання) тканин струмами високої частоти?
Насамперед слід сказати, що високочастотна хірургія застосовується в медицині досить широко. Наприклад, для розтину тканин, припинення чи запобігання кровотечі при розрізуванні тканин і судин. Однак при цьому в зоні дії електроструму виникає опік і омертвіння тканини.
. Схематично процес зварювання можна описати так. З допомогою біполярного зварювального затискача (або пінцета) хірург з’єднує розітнуті шари тканини. У момент стискування захоплених країв під впливом високочастотного електроструму, який подається за заданою програмою, і відбувається процес зварювання. На це йдуть десяті частки секунди. Потім захоплена тканина звільняється і процес повторюється до повного закриття рани.
Утворення зварного з’єднання, висловлюючись науковою мовою, базується на ефекті термокоагуляційних перетворень білкових молекул під впливом термічної енергії. Простіше це можна пояснити так. Під впливом електроструму невисокої напруги відбувається часткове порушення клітинних мембран, з них виділяється рідина, що коагулюється, і тканини стискуються — «зварюються». Через
місяць-півтора морфологічна структура тканини відновлюється, тому
рубця у звичному розумінні цього слова після оперативного втручання не залишається.
— У дослідах на великій групі тварин ми порівнювали дію зварювання зі звичайними, т.зв. традиційними методами з’єднання тканин, — розповідає професор Юрій Фурманов. — Якщо при використанні шовних матеріалів через місяць після операції на товстому кишечнику легко знаходили місця з’єднання тканини, то виявити їх там, де застосовувалася зварювальна технологія, було просто неможливо. Ми навіть робили під час операцій спеціальні мітки (кольоровим шовним матеріалом), щоб потім знайти місця з’єднань — рубці були дуже тонкі, я б навіть сказав — елегантні, практично непомітні.
Але, ясна річ, не лише в естетиці полягає перевага нової технології. Методам з’єднання тканин, які застосовуються сьогодні, властиві істотні вади, про які добре знають фахівці. Серед них — і розвиток запального процесу в тканинах, і наявність в оперованому органі стороннього матеріалу з усіма можливими негативними наслідками, і загроза проникнення інфекції тощо. Це негативно позначається на результатах оперативного втручання. При застосуванні зварювальної технології, за свідченням хірургів, не зафіксовано жодного випадку післяопераційних ускладнень; досягається повна герметизація з’єднання у місці зварного шва і забезпечується асептичність; значно зменшуються крововтрати, час проведення операції, а також час перебування хворого під наркозом. Ну і, зрозуміло, відпадає потреба у шовному матеріалі, кліпсах та інших хірургічних інструментах.
Привабливість нової хірургічної технології уже встигли оцінити фахівці. На сьогодні в клінічних умовах отримано відмінні результати при оперативних втручаннях на внутрішніх органах (кишечнику, шлунку, печінці), при гінекологічних відновлювальних операціях. Метод довів свою незамінність при лапароскопічних операціях, наприклад на жовчному міхурі, коли з допомогою пінцетика з електродами однією маніпуляцією досягається швидка і надійна герметизація його стінки. І жодних слідів хірургічного втручання!
Викладач :
Не місце красить людину , а людина місто . А якщо ця людина має талант , то може зробити кращим ціле місто.
Завдяки Патонам наша столиця Київ має унікальні споруди, які прикрашають місто.
Приклад таких споруд це пішохідний міст . В 1909 рці Київська міська управа попросила інженера Є.О.Патона зробити проект пішохідного металевого мосту .
Євген Оскарович успішно виконав доручення .Через 70 років , коли потрібно було виконати ремонт мосту , замінив їх копіями . Прорахувавши їх на ЕОМ, виявили, що рішення, розроблене в свій час Патоном, було оптимальним!
Всім відома скульптура Вітчизна – Мати
але не всі знають що ця скульптура є суцільнозварною. Це унікальна споруда.
Висота скульптури(від пьєдесталу до кінця меча) — 62 метра
Загальна висота — 102 метра
В одній руці статуя тримає 16-метровий меч вагою в 9 тонн, в другій — щит разміром 13 на 8 метрів з гербом (вагою в 13 тонн)
Вся споруда — загальнозварна і важить 450 тонн
Іще одне диво міста телевізійна вежа .
Металева решітчаста кострукція висотою 385 метрів, розташована в Києві, Це найбільша із башенних споруд в світі.
Я хочу щоб ви усвідомлювали , що в нашому училище працюють
теж творчі люди майстри своєї справи. І тому я надаю слово майстрам виробничого навчання.
А зараз я хочу надати слова майстру виробничого навчання , творчий людині , якій працює в нашому училище Клепачу В.А.
І закінчити наш захід я хочу рядками , які зробили своїм гімном учні одного із професійних училищ :
Ми працюємо в епоху прогресу,
А колись ще не знав і Платон:
Як з’єднав металеві процеси
Геніальний учений Патон.
Запальник, рукавиці і маска,
Водень, кисень, аргон і пропан –
Вогняна, феєричная казка,
Зазвучала, як новий орган
Електричні напівавтомати,
Електродів бенгальський вогонь
Розсипають, мов зоряні шати,
Наші хлопці із теплих долонь.
Він складний, науковий, просторий –
Світ металів – з’єднання ідей.
І в конструкціях легких, прозорих
Важка праця звичайних людей
Знають, як керувати дугою,
Наче лицарі носять шолом,
Якщо хочеш – здобудь перемогу!
Подолай перешкоди в собі,
Обери ту єдину дорогу,
Що відкриє таланти в тобі.
