до Дня Перемоги «Вклонімося великим тим рокам»
8.05.2009 відбувся виховний захід «Вклонімося великим тим рокам»…
В училищі була організована фотовиставка, на якій учні представили фотографії часів Великої Вітчизняної війни.
Тема. Вклонімося великим тим рокам.
Мета:
* розвивати в учнів потребу будувати, створювати, відроджувати заради України, розвивати творчі здібності учнів;
* виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, загальнонародного горя – як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави, виховувати шанобливе ставлення до старших;
* виховувати почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України.
Обладнання:.
Хід заходу:
Лунає музика (пісня у виконанні оркестру ім. Александрова «Торжественный марш»).
1-й ведучий
Шановні друзі!
Учні, викладачі, гості нашого свята! Ми щиро вітаємо вас с особливим днем в історії нашої держави!
Це – найвеличніше, найщасливіше та найсумніше свято – День Перемоги! І особливі наші вітання вам, шановні ветерани!
2-й ведучий
Зараз ми називаємо їх ветеранами...
А тоді, понад 60 років тому, вони були юними, сповненими мрій та надій...
1-й ведучий
Але війна вирішила їх долю на свій лад...
Сьогодні ми запросили до нас на свято ветеранів Великої Вітчизняної війни,
Свідків подій тієї грізної війни, тяжкої окупації, голоду, втрат..
2-й ведучий
Ми запрошуємо всіх присутніх подарувати щирі оплески нашим почесним гостям!!
1 - ведучий
9-те Травня – свято з свят!
Вітрило на вітрах свободи.
Це наш народ, це рідний наш солдат
Порятував усі народи!
2 – ведучий
Роки пливуть, немов вода в озерці,
І не вертаються назад.
Співають гори, і радіє серце,
Що нашій Перемозі вже за 60!
1-й ведучий
Весна іде, і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.
2-й ведучий
Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знов і знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.
1-й ведучий
Омиті кров’ю героїчні дати
Зоріють знов сьогоднішньому дню.
Згадаймо всіх, згадаймо всіх солдатів,
Схилім чоло до Вічного вогню…
2-й ведучий
Всі, хто за нас поліг у вирвищах смертей,
Ви – в пам’яті Землі, ви – у серцях дітей...
Ви з нами кожен день, у творчості, труді,
Ви на землі дітей довічно молоді.
1-й ведучий
Слава всесвітня від роду до роду
Воїнам мужнім за ратні труди.
Що принесли з вогненного походу
Спраглим народам живої води!
1-ведучий
Радуйтесь в мирі, народ і держава,
Маршам своїх легендарних полків.
2-ведучий
Маршалам сивим – хвала величава!
Слава солдатам – слава!
Разом: Слава вовіки віків!
1-й ведучий
Шановні ветерани, з святом вас вітає директор 26 училища Ростислав Миколайович …………………………
( виступ)
Шановні наші ветерани
Герої битв буремних, незабутніх літ
Від юні нашої ясної
Прийміть палкий від нас привіт!
Ми не чули гарматного грому
Ми не бачили жахів війни
Тільки з книг нам сьогодні відомо,
Як вмирали Вітчизни сини
З кінофільмів ми знаємо нині,
Як палали в пожежах міста,
Залишалися в селах руїни,
Диму сморід і сліз гіркота
А було це на світі, було це,
Меркло сонце, палала блакить,
У тяжкім 41- році
Іншим випало це пережить
Та завжди пам’ятаємо нині
Тих, що нам майбуття здобули
Що серця свої мужні, орлині,
За Вітчизну свою віддали
2-й ведучий
Шановні друзі, незабутньою піснею воєнних років вас вітає студентка 25 групи Євгенія Фесюра
1-ий ведучий.
Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війни 1941-1945рр. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.
…їх прийняла війна, лишивши списки
загиблих у праведнім бою,
застигли в тузі обеліски,
в гранітнім каміннім строю.
Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся і поліг в боях.
І вклонімось всі ми низько до землі їм,
Квітами устелимо їх тернистий шлях.
2-гий ведучий
Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день назавжди залишиться для нас затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже не легко в ті вогненні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше залишається їх в життєвому строю. Їхні груди вкриті медалями, на скронях – сивина. Але вони пам’ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. Неможливо позбутися нав’язливої жахливої думки: а прийде ж день, коли піде з життя останній з цих літніх людей з орденами. Піде у вічність, понесе з собою живі спогади. Що ж залишиться після них? А залишиться Пам’ять, світла пам’ять про незабутніх героїв.
1-ий ведучий
Мільйонам людей назавжди врізався в пам’ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.
2-й ведучий
Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.
1-й ведучий
На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.
2-й ведучий
Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...
1-й ведучий
" Березень, 12, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю!
Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні.
Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя...
Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров - мені відбили легені.
... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями.
Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв.
Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати...
Твоя доня "
2-й ведучий
Йшов 1945 рік. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська Армія підійшла до столиці фашистської Німеччини - міста Берліна.
З 16 квітня по 8 травня була проведена остання наступальна операція Великої Вітчизняної. Радянські війська, які на той час вже мали перевагу в живій силі і техніці, за участю бойових частин Війська Польського нанесли кілька сильних ударів на широкому фронті, розбили берлінське угрупування противника на частини і оточили їх. 20 квітня почався штурм Берліна. 25 квітня завершилося оточення берлінського угрупування.
1-й ведучий
Битва за Берлін тривала до 2 травня. Особливо запеклим був штурм рейхстагу -лігва фашистського звіра. Над рейхстагом замайорів Червоний прапор, який символічно став прапором Перемоги над фашизмом. Гарнізон ворога капітулював у ніч на 2 травня. Бої з окремими групами ворога, які проривалися з оточення, продовжувалися до 5 травня.
8-го травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.
2-й ведучий
Упав Берлін. Іще боями гула розвихрена земля,
а вже з барвистими квітками вступила тиша на поля.
І сходив мир на доли й води і в гарячковий стук сердець.
Удари з заходу і сходу сказали ворогу: "Кінець!"
Кінець! Незборна правди сила, замовк гармат охриплий спів.
Кінець. І тиша оглушила людей, що звикли до громів.
І всі звели до сонця чола, що довго снилось їм у млі.
І стало тихо так навколо, мов не було іще ніколи
такої тиші на землі.
1-й ведучий
Ветерани відстояли право на життя не лише свого покоління, а й тих, хто мав прийти згодом – синів, онуків, правнуків.
Ота страшна куля, що свистіла по всьому величезному просторі Європи, мала ще й фантастично дику силу – вціляла і вбивала людей у майбутньому.
62 мільони вбито у роки війни.
62 мільони моїх ровесників, щонайменше, повинно входити у буйноцвіт життя разом з нами увійти у ХХІ сторіччя
А то й більше!
А їх нема...
Через десятиліття їх убили кулі війни.
2-й ведучий
У тиші урочистій до Пам'яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
У святому мовчанні над Вічним вогнем
Схиляється наша Вітчизна.
Уклонимось тим, хто поліг у бою,
Хто покорив землю рідну собою.
Усім поіменно, хто впав у бою,
Хто відстояв нашу свободу.
Згадаємо всіх поіменно,
Серцем згадаємо своїм.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.
1-й ведучий
Перед трагічною хвилиною мовчання
Словами говорити неможливо.
Оця хвилина більше там розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів.
(Фонограмма на минуту молчания)
1-й
Благословенна й радісна година
Безсмертна буде в пам’яті віків
Як над палаючими мурами Берліна
Стяг Перемоги в небі зашумів.
1. Шановні друзі, для вас співає учениця 21 групи Олександра Бойко.
2. Шановні ветерани, вас з перемогою вітають учні 26 училища і дарують вам незабутній танець.
3. А зараз, для Вас співає гість нашого свята, соліст народного квартету «Обрій» - Олег Льопа.
4. Виступає майстер художнього слова, лауреат обласного конкурсу читців Бондаренко Світлана.
5. А зараз, шановні ветерани, Вас піснею і танцем привітають наші учні.
1-й ведучий
Дев’яте травня – свято свят
Вітрило на вітрах свободи
Червонозоряний соладт
Порятував усі народи
Відчуло людство, що весна
Розвіяла страшні тривоги
Нарешті знищена війна
Травненим громом Перемоги!
Лунає пісня «День Победы»